3-й рік агресивної війни: вплив міграційного досвіду на психічне здоров'я українських біженців

Nataliya Möser, 2024

Магістерська робота (повна версія)

Психологія з фокусом на клінічну психологію та психологічне розширення можливостей

Емпауермент (магістерська)  

Якісне дослідження, присвячене розробці цілісного вимірювального інструменту для оцінки фізичного та психічного стану, а також стану професійної інтеграції

фізичного та психічного стану, а також стану професійної інтеграції українських біженців для покращення якості життя та соціальної участі. (PDF)

Вступ

З початком війни в Україні у 2022 році Європа пережила один з найбільших з часів Другої світової війни рух біженців. Мільйони людей, особливо жінок і дітей, покинули свої рідні країни і шукали притулку в європейських країнах.

Зараз у Німеччині проживає понад 800 000 біженців з України, що ставить питання про психосоціальні наслідки цього масового міграційного процесу. У дослідженнях міграція розглядається як один з найбільших факторів стресу, особливо коли вона відбувається в насильницьких і травматичних умовах (Silove та ін., 1997; Steel та ін., 2009). Це дослідження вивчає вплив такого міграційного досвіду на психічне здоров'я українських біженців, зосереджуючись на конкретних проблемах, таких як травма, кар'єрні перспективи та соціальна інтеграція.

Стан дослідження

Попередні дослідження показали, що біженці, особливо ті, хто втік зі збройних конфліктів, мають підвищений ризик психічних розладів, таких як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і депресія (Fazel та ін., 2005; Lindert та ін., 2009). Ці розлади часто є наслідком екстремального стресу, пережитого під час перельоту, і проблем, пов'язаних з процесом інтеграції в приймаючій країні. Водночас підкреслюється позитивний вплив захисних факторів, таких як соціальна підтримка та професійна інтеграція, на психічне благополуччя мігрантів (Berry, 1997). Незважаючи на ці висновки, бракує спеціальних досліджень, присвячених поточній ситуації українських біженців та їхньому суб'єктивному досвіду.

Прогалини в дослідженнях та цілі дослідження

Дослідження міграції та психічного здоров'я вже виявили велику кількість специфічних для міграції стресових факторів. Однак існують прогалини в дослідженнях щодо специфічного досвіду українських біженців, особливо щодо зв'язку між травматичним досвідом, професійною інтеграцією та психічним здоров'ям. Бракує емпіричних досліджень, присвячених індивідуальним стратегіям подолання стресу та використанню психосоціальної підтримки. Це дослідження має на меті заповнити ці прогалини шляхом збору якісних даних для кращого розуміння індивідуальних адаптаційних процесів, психологічного дистресу та захисних ресурсів. Центральними питаннями дослідження є

- Яку роль відіграють травматизація та міграційний досвід у психічному здоров'ї українських біженців?

- Як кар'єрні перспективи та соціальна підтримка впливають на благополуччя?

- Які стратегії подолання труднощів і ресурси сприяють адаптації?

Методи

Для аналізу суб'єктивного досвіду біженців було обрано якісний контент-аналіз за Майрінгом (Mayring, 2020). Було проведено сім інтерв'ю з українськими біженцями. Учасники були відібрані за критерієм, що вони проживають у Німеччині з початку війни. Інтерв'ю проводилися українською мовою, щоб уникнути мовних бар'єрів. Потім інтерв'ю були розшифровані та проаналізовані. Метою було визначити ключові теми та проблеми, які впливають на психологічне благополуччя учасників.

Результати

Аналіз інтерв'ю дозволив детально представити індивідуальний досвід і проблеми українських біженців. Були виявлені наступні ключові висновки:

1. «Стан невизначеності» та невпевненості

Багато учасників повідомили про постійне відчуття невизначеності, як щодо їхньої поточної життєвої ситуації, так і щодо майбутнього. Це відчуття «підвішеності», яке посилювалося невизначеністю щодо повернення в Україну, погіршувало їхню здатність приймати чіткі рішення.

Приклад: «Ми живемо в постійному стані невизначеності, не знаючи, чи повернемося ми назад, чи залишимося. Це впливає на кожне рішення».

2. Бюрократичні проблеми та психологічний стрес

Бюрократичні процеси в Німеччині сприймаються як великий тягар. Труднощі в обробці заяв і нерозуміння бюрократії призводили до тривоги і розчарування, що негативно впливало на психічний стан.

Приклад: «Це як потрапити в пастку чужої системи і не знати, як у ній орієнтуватися»

3 Кар'єрні перспективи як ключ до стабільності

Учасники підкреслили, що чітка кар'єрна перспектива має вирішальне значення для їхнього психічного благополуччя. Люди, які вже були інтегровані в ринок праці, повідомляли про відчуття стабільності та контролю, тоді як ті, хто не мав перспектив працевлаштування, відчували тривогу та депресію.

Приклад: «Маючи роботу, я знову відчуваю себе корисним і допомагаю собі інтегруватися».

4. мовні бар'єри

Мовні проблеми були описані майже всіма учасниками як одна з найбільших перешкод на шляху до соціальної та професійної інтеграції. Багато хто повідомив, що повільний прогрес на мовних курсах перешкоджав їхньому прогресу в інтеграції і сприяв виникненню відчуття ізоляції.

Приклад: «Якби я краще розмовляв німецькою, я б не боявся підходити до людей і розмовляти з ними»

5. Соціальна підтримка та її амбівалентний вплив

Соціальна підтримка відігравала ключову роль у процесі адаптації, але також сприймалася неоднозначно. Хоча деякі учасники вважали підтримку друзів і сім'ї корисною, інші повідомляли, що відчували себе слабшими через свою залежність від цих мереж.

Приклад: «Добре мати підтримку, але іноді мені здається, що я передаю відповідальність за своє життя»

6. Індивідуальні стратегії подолання та життєстійкість

Багато учасників продемонстрували неабияку стійкість і розробили індивідуальні стратегії подолання труднощів. Деякі зосередилися на тому, щоб взяти під контроль ті аспекти свого життя, на які вони можуть впливати, наприклад, вивчення мови або пошук роботи. Інші наголошували на важливості внутрішніх ресурсів, таких як віра, надія і прийняття.

Приклад: «Я намагаюся зосередитися на тому, що я можу контролювати - наприклад, на своїх дітях і роботі - і прийняти невизначеність»

Інтерпретація результатів

Результати цього дослідження узгоджуються з існуючими дослідженнями впливу воєнних травм і специфічних міграційних стресів на психічне здоров'я біженців (Steel та ін., 2009). Травматичний досвід, такий як насильство, пережите під час війни та втечі, має значний вплив на психічне здоров'я і призводить до таких симптомів ПТСР, як безсоння, тривога та емоційне заціпеніння. Професійні перспективи та соціальна підтримка були визначені як ключові захисні фактори, які можуть стабілізувати психологічне благополуччя, що підкреслює важливість професійної інтеграції як терапевтичного підходу (Berry, 1997).

Особливо вражає амбівалентність соціальної підтримки: з одного боку, вона є цінним ресурсом, а з іншого - надмірна залежність від систем підтримки може призвести до втрати самоефективності та незалежності (Schmitt et al., 2014). Мовні бар'єри є значним стресором, який не лише ускладнює соціальну інтеграцію, але й призводить до ізоляції та відсутності впевненості в собі.

Наслідки для практики та перспективи

Це дослідження показує, що травматичний досвід і кар'єрні перспективи мають значний вплив на психічне здоров'я українських біженців. Стає зрозуміло, що необхідні цілеспрямовані, гнучкі та комплексні заходи підтримки, які враховують як фізичний і психічний стан, так і професійний статус біженців. Персоналізована пропозиція підтримки, заснована на індивідуальних особливостях особистості та стратегіях подолання труднощів, могла б краще задовольнити специфічні потреби цієї групи.

Отримані результати дають зрозуміти, що розробка комплексного вимірювального інструменту для фіксації психосоціальної та професійної ситуації біженців має вирішальне значення. Цей інструмент має бути достатньо гнучким, щоб адаптуватися до мінливих обставин і контекстів, таких як війна, що триває, і правові зміни. Він також повинен включати соціальні детермінанти здоров'я та інтеграції, щоб забезпечити більш глибоке розуміння проблем, з якими стикаються біженці.

На практиці необхідний диференційований підхід до біженців, який враховує як їхню стійкість, так і вразливість. Ані образ травмованого біженця, який потребує допомоги, ані образ стійкого біженця не є достатнім для комплексної підтримки. Натомість психотерапевтичні втручання мають бути культурно чутливими і зосереджуватися на цілісній людині як індивідуальності з її сильними і слабкими сторонами.

Терапевтичний підхід, що полягає у встановленні зв'язку між поколіннями, а не лише у роботі з травмами, може сприяти підвищенню стійкості сімейної структури шляхом інтеграції сильних сторін різних поколінь і стратегій подолання труднощів. Низькопорогові психолого-педагогічні служби підтримки, а також рефлексія та альтернативні стратегії подолання, такі як емоційне прийняття, також можуть сприяти підвищенню добробуту біженців.

У майбутніх дослідженнях слід додатково вивчити вплив соціальної підтримки на життєстійкість, тиск «турбо-інтеграції» на ринок праці та доступ до мовних курсів. Індивідуальні фактори, такі як культурна близькість і вплив тривалого досвіду війни, також потребують більш глибокого вивчення, щоб краще зрозуміти процес адаптації та його динаміку, а також надати обґрунтовану підтримку рішенням біженців залишитися або повернутися.